Територіальні громади отримують 5% від продажу цигарок у своїх населених пунктах. Розквіт нелегального ринку, а також небажання підприємців проводити цю продукцію через касові апарати, коштують місцевим бюджетам мільйони.
Правоохоронці не поспішають боротися із нелегальним ринком сигарет. Заступник голови парламентського комітету з питань фінансової, податкової та митної політики Ярослав Железняк згадує, як за результатами засідання тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради правоохоронним органам ще навесні передали перелік торгових точок, на які потрібно звернути увагу. Більше ніж 600 кіосків та магазинів по всій країні продавали тютюнову продукцію незаконно. Однак результати роботи правоохоронних органів виявились не такими оптимістичними, як розраховували депутати. Железняк каже, що 37% нелегальних об'єктів і досі працюють, навіть відкриваються нові — усього 233 таких торгових точок з весни цього року. «У Києві майже все закрили, у Харкові найбільше процвітання «тіні», — зазначає він.
Нелегальний ринок сигарет процвітає. Кожна п’ята пачка тютюнових виробів в Україні, за даними Kantar, знаходиться «в тіні». Втрачає не лише державний бюджет, а це близько 20 млрд грн податків на рік, а й місцеві громади. Часто це мільйони гривень, які дуже важливі для громад.
Як нараховуються податки
Зазвичай, коли експерти та політики говорять про нелегальний ринок сигарет, вони оцінюють втрати державного бюджету. Мало хто згадує про втратимісцевих громад. Генеральна директорка профільної асоціації Укртютюн Наталія Фесюн каже, що місцеві громади отримують 5% від вартості проданих тютюнових виробів, тютюну та його промислових замінників, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Ефективна боротьба з нелегальним тютюновим ринком допоможе громадам отримати кошти для реалізації своїх соціальних ініціатив. І це матиме позитивний вплив на розвиток громади
З пачки сигарет вартістю 80 грн до бюджету громади, на території якої вони були продані, надходить 3,8 грн. «На перший погляд, це досить маленька сума», — каже Фесюн. Однак це не так. Наприклад, лише за перше півріччя до бюджету Києва надійшло 538, 2 млн грн так званого «роздрібного акцизу». А це близько 1,4% усіх запланованих у поточному році надходжень.
Цієї суми вистачило б на покриття п’ятої частини витрат на утримання та розвиток мостів або шляхопроводів (запланована сума на 2023 рік — 2,7 млрд грн) або ж на половину вартості на надання спеціалізованої освіти мистецькими школами (1 млрд грн).
Для менших громад ці кошти ще суттєвіші. Як от, наприклад, для Тереблеченської сільської територіальної громади Чернівецької області — лише за перше півріччя 2023 року там зібрано понад 5 млн грн від продажу тютюнових виробів. Розмір усіх запланованих надходжень за рік складає 53 млн грн. Якщо темпи сплати роздрібного податку залишаться на такому ж рівні, роздрібний акциз становитиме близько 20% від суми, яку отримає бюджет цього року.
Наталія Фесюн каже, що для громад важливі не тільки прямі надходження від «роздрібного акцизу», але й інші, закладені у вартість тютюнових виробів загальнодержавні податки, — акциз та ПДВ. «Адже із загального фонду державного бюджету вони також розподіляються на важливі для громад та їхніх мешканців напрямки — субсидії, субвенції, покриття витрат на критичну інфраструктуру тощо», — каже вона.
Фото: depositphotos
Як зараховується податок
З 1 травня 2022 року, як пояснюють в Державній податковій службі, 5% податку мають сплачувати виробники та імпортери. Кабінет Міністрів у своїй Постанові № 515 навіть затвердив Порядок зарахування акцизного податку, відповідно до якого він зараховується до місцевих бюджетів за певною формулою.
Тобто Державна податкова служба щомісячно аналізує дані РРО, і для кожної територіальної громади виводить коефіцієнт, в основі якого лежить співвідношення між сумою вартості реалізованих тютюнових виробів на території громади до загальної вартості всіх проданих за цей період тютюнових виробів в Україні. Далі коефіцієнти передаються казначейству. Останнє щомісяця розподіляє акцизний податок. «Тому критично важливо для громад, щоб тютюнові вироби продавались легально із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. Адже від цього залежить сума податку, яка надійде до бюджету громади», — каже Наталія Фесюн. Це розуміють на місцях. Наприклад, керівництво Станішевської територіальної громади, що в Житомирській області, навіть закликало покупців сигарет вимагати в кіосках чек.
«Коли одні працюють за правилами і роблять все можливе, щоб сплатити належні податки в бюджет, а інші не виходять з тіні або займаються незаконною діяльністю — це не правильно, це призводить до збільшення тіньової торгівлі та зменшення бюджетних надходжень», — зазначено в повідомленні.
Що втрачають міста
Найбільше нелегальної продукції, за даними Kantar, продається в Дніпропетровській області. Тут реалізується 14% від усіх нелегальних сигарет на ринку України. Серед лідерів — Львівська, Одеська та Харківська області, які займають по 9%. Саме бюджети цих громад, напевно, втрачають найбільше коштів. «Обсяги нелегальної торгівлі відрізняються через різне ставлення місцевої влади та правоохоронних органів на місцях до боротьби з цим негативним явищем. — Каже Наталія Фесюн. — У деяких областях, наприклад Волинській, Житомирській, Вінницькій поліція дуже суворо реагує на випадки виявлення нелегальної торгівлі, тоді як правоохоронці вищезгаданих областей уперто не помічають подібних речей».
Фото: depositphotos
Але це не всі проблеми. На місцях фіксують продажі сигарет, вироблених легально, однак без використання РРО. Власники невеликих магазинів та кіосків таким чином намагаються мінімізувати сплату інших податків, як от, наприклад, податок на прибуток, або залишитись на певній групі спрощеної системи оподаткування. І хоча підприємці продають легальну продукцію, програє громада, оскільки до її бюджету не зараховується роздрібний податок.
Скільки таких випадків фіксують на місцях? У відділі інформаційної взаємодії Державної податкової служби у Закарпатській області у відповідь на запит визнають, що фіксують випадки порушень при продажі тютюнових виробів. У січні-травні в області виявлено 8 фактів реалізації тютюнових виробів без використання РРО, два факти торгівлі без ліцензії та один факт торгівлі за цінами, вищими за встановлені роздрібні.
У Чернівецькій області інша статистика. За інформацією Головного управління Державної податкової служби, у січні-травні їхні спеціалісти встановили 253 випадки порушення правил обігу тютюнових виробів. Зафіксовано 160 випадків реалізації тютюнових виробів без РРО, а окрім цього — 63 випадки торгівлі не облікованими сигаретами та 26 випадків — коли роздрібна ціна виявилась вищою за встановлену.
В Укртютюні наводять приклади втрат акцизного податку на прикладі доходів за 2022 рік окремих територіальних громад. Так, за даними порталу Openbudget, минулого року до бюджету Дніпровської територіальної громади надійшло 253,93 млн грн акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами, тобто 2,4% від усіх податкових надходжень бюджету. Враховуючи, що за даними Kantar середньорічний показник нелегальної торгівлі у 2022 році становив 19,9%, втрати бюджету цієї громади можна оцінювати орієнтовно у 50,53 млн грн за рік. Приблизно ж стільки, а саме 53,6 млн грн, минулого року громада витратила на бібліотеки та музеї.
Інфографіка: NV
До бюджету меншої за розміром Люботинської міської громади Харківської області, за даними порталу Openbudget, у2022 році надійшло 2,05 млн грн акцизного податку, і це — 2% від усіх податкових надходжень бюджету. Враховуючи середньорічний показник нелегальної торгівлі минулого року у 19,9%, за даними Kantar, втрати бюджету орієнтовно склали 407,9 тис грн за рік. Ця сума повністю б покрила видатки на протипожежний захист та рятування, на які було витрачено за рік 323 тис грн.
«Нелегальний тютюновий ринок також стимулює зростання рівня тінізації в суміжних галузях, починаючи з виробництва упаковки і закінчуючи транспортуванням, тіньову зайнятість великої кількості людей, корупцію, насамперед, у правоохоронних і органах контролю, відмивання коштів, організовану злочинність тощо», — нагадує Наталія Фесюн.
Що можна зробити
Під час війни бюджетні надходження, природно, зменшуються. І легалізація продажу тютюнових виробів — хороша можливість знайти додаткові джерела фінансування в найважчі для Незалежної України часи. Що можна зробити? В Укртютюні озвучують декілька важливих кроків, які можуть виправити ситуацію:
— припинення «схеми Duty Free», за допомогою якої нелегальні виробники ухиляються від оподаткування в особливо великих розмірах, виробництва контрафактної продукції з підробленими акцизними марками виробниками, що позиціонують себе як легальні;
— закриття нелегальних виробництв тютюнової продукції;
— затвердження законодавчих та нормативно-правових актів для закриття прогалин в законодавстві, а це і криміналізація контрабанди тютюнових виробів, посилення відповідальності за порушення правил роботи у сфері нелегального виробництва та продажу тютюнових виробів, створення прозорої системи контролю за конфіскованими сигаретами та обладнанням тощо. Доки цього немає - ризики подальшої тінізації ринку зростають;
— системна та скоординована робота правоохоронних органів на місцях. Без політичної волі місцевих органів влади неможливо ліквідувати нелегальну торгівлю тютюном у своїх обласних пунктах.
Ефективна боротьба з нелегальним тютюновим ринком допоможе громадам отримати кошти для реалізації своїх соціальних ініціатив. І це матиме позитивний вплив на розвиток громади.
