Під час повномасштабної війни Україна втрачає десятки мільярдів гривень через нелегальну торгівлю сигаретами, які б мали піти на забезпечення Збройних Сил. Чому владі не вдається зупинити потік контрафактного тютюну і чому він продовжуватиме зростати, розбирався БізнесЦензор.
Скільки втрачає український бюджет від нелегальних сигарет?
За даними дослідження ринку, проведеного Kantar Ukraine у жовтні поточного року, частка нелегальної тютюнової продукції на ринку сягнула 25,7%. Ще у червні цей показник складав 19,5%. Такий відсоток "тіні" є абсолютним антирекордом за всю історію дослідження нелегальної торгівлі в Україні, починаючи з 2011 року.
дані: Kantar Ukraine
Тобто під час повномасштабної війни кожна четверта пачка сигарет продається без сплати передбачених законодавством податків, які Україна повністю спрямовує на підтримку Збройних Сил та закупівлю зброї.
За оцінкою Kantar Ukraine, через це державний бюджет може недоотримати у поточному році 23,5 мільярда гривень податкових надходжень.
Це більше половини всіх виділених урядом коштів на "Армію дронів" у 2023 році (40 млрд грн) і значно перевищує видатки на Головне управління розвідки Міноборони (18,7 млрд грн), яке змушене залучати кошти волонтерів для закупівлі катерів та іншої необхідної техніки.
Тобто ці кошти дозволили б збільшити фінансування закупівлі безпілотників для ЗСУ у півтора раза і забезпечити розвідників Міноборони.
За даними Kantar, лідерами за рівнем розповсюдження нелегальної продукції є 8 областей України, де реалізується 70% такої продукції: Дніпропетровська – 17%, Одеська – 12%, Львівська – 9%; Харківська – 9%; Хмельницька – 7%; Кіровоградська – 6%; Чернівецька – 5%, Рівненська – 5%. При цьому основними каналами розповсюдження нелегальної продукції залишаються кіоски (39%), магазини (30%), вуличні торговці (18%) та відкриті ринки (11%).
За даними Державної податкової служби, водночас обсяги тютюнових виробів, легально реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, у вересні-жовтні майже у всіх цих областях значно впала (за винятком Кіровоградської).
При цьому активно розвиваються канали продажу в Telegram, які спеціалізуються на дрібнооптовій торгівлі: пропонують ще нижчі ціни при замовленні від 500 пачок, стимулюючи таким чином перепродаж нелегальних сигарет традиційними роздрібними каналами. У продажу також з’явилися сигарети насипом без упаковки (просто в картонній коробці), дрібнооптові партії тютюну (у тому числі із смаковими добавками), фільтрів та гільз для дрібнопромислового виробництва нелегальних сигарет.
Відтак, попри щорічне підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби на 20%, у 2022 році надходження від нього до держбюджету вперше за останні роки зменшилися – до 58,9 млрд грн з 63,4 млрд грн у 2021 році.
Дані: закони про держбюджет на відповідний рік, Держказначейство
Наступного року вони мають зрости до 87,3 мільярда гривень. Це майже стільки ж, скільки отримає держбюджет від перенаправлення "військового ПДФО" на виробництво дронів та снарядів. Але заплановані надходження держбюджету від акцизу на сигарети можуть опинитися під питанням через зростання нелегального ринку.
Однак голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев запевняє, що надходження від акцизу зростають, попри збільшення частки нелегальної продукції на ринку. За його даними, легальне виробництво сигарет повернулося до рівня 2021 року, а надходження акцизного податку з тютюнових виробів у січні-листопаді 2023 року збільшились на 41,8%, або на 21,9 млрд грн, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
"За результатами 2023 року ми очікуємо надходження акцизного податку з тютюнових виробів у сумі 80,3 млрд грн, що забезпечить виконання показника доходів (70,62 млрд грн) на 113,7% (плюс 9,7 млрд грн). За попередніми розрахунками і з урахуванням динаміки виробництва та ввезення тютюнових виробів ризиків не виконання показників 2024 року в умовах поточної ситуації немає", – переконаний Гетманцев.
Чому зростає "чорний ринок" сигарет?
Частка прямих податків у роздрібній ціні пачки сигарет сягає 70-80%. Це акцизний податок (який з 2017 року щорічно зростає на 20-30%), 5% акцизу з роздрібної реалізації і 20% ПДВ.
Крім того, легальні виробники сплачують податок на прибуток підприємств, військовий збір та податки на працю, а також інші податки і збори. Учасники нелегального ринку уникають сплати усіх або більшої частини цих платежів. Це робить нелегальний тютюновий бізнес надзвичайно вигідним.
Дані звіту Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих порушень законодавства, що могли призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів (ТСК з економічної безпеки) вказують, що деякі місцеві виробники тютюнових виробів сплачують подекуди в десятки разів менше податків, ніж міжнародні компанії.
Так, компанії з іноземними інвестиціями сплачують в середньому 3-4 млн гривень податків на 1 тонну отриманої сировини. Водночас дані Податкової служби свідчать, що п’ять місцевих виробників, які завозили тютюнову сировину в Україну у 2023 році, сплачували від 0 до 67 тисяч гривень податків з тонни.
Найпоширенішими на українському ринку є два види нелегальної продукції – сигарети з ознаками підробки і продукція, яка призначена для продажу в зоні безмитної торгівлі (з надписом Duty Free) або для експорту і нелегально продається в Україні.
За останніми даними Kantar Ukraine, за пів року на українському ринку збільшилась як частка підробленої тютюнової продукції (з 6,9% до 11,3%), так і частка так званих "фейкових Duty Free" сигарет (до 12,9% з 10,9% у червні 2023 року).
Дані дослідження свідчать, що 26% контрафактних сигарет вироблені компаніями "Українське тютюнове виробництво" та "Юнайтед Тобако", і мають ознаки підроблених акцизних марок.
Решта 74% контрафактних сигарет – це підробки брендів міжнародних тютюнових компаній, які не мають акцизних марок взагалі.
При цьому про припинення роботи фабрики "Юнайтед Тобако" голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп від "Слуги народу" Данило Гетманцев заявляв рік тому, назвавши це "знаковою перемогою над "руським миром" у битві у Жовтих Водах".
Зараз Гетманцев стверджує, що попри появу у продажу продукції із зазначенням виробника "Юнайдет Тобако", фабрика у Жовтих Водах не працює.
"Станом на сьогодні вказане підприємство виробничу діяльність не здійснює. Обладнання під контролем і не використовується", – запевнив депутат.
Водночас 72% нелегальної тютюнової продукції з позначкою Duty Free або призначеної для експорту, має напис про те, що її виробником є Винниківська тютюнова фабрика.
У березні Державне бюро розслідувань (ДБР) проводило на цій фабриці обшуки. На складі виробника знайшли 1,6 млн пачок сигарет без акцизних марок, проте про подальші результати цих обшуків не повідомлялося.
Чим загрожують нелегальні сигарети?
Голова ТСК з економічної безпеки Ярослав Железняк визнає, що попри звернення до правоохоронців, зменшити обсяги нелегального виробництва і продажу сигарет не вдається.
"Ми багато разів передавали і точки продажів, і конкретні дані по фабрикам, які виробляють нелегальну продукцію... Якщо коротко – нічого не відбулося. Правоохоронці це все покривають, і веде історія до конкретних людей при владі. Кожна нелегальна фабрика працює під "дахом" цих людей", – констатує депутат.
За його словами, також існують випадки, коли правоохоронці скасовують арешт великих партій нелегальних сигарет нібито для їх передачі для потреб військовослужбовців, однак у підсумку вони знову потрапляють у продаж на "чорний ринок".
Основна стаття Кримінального кодексу, присвячена боротьбі з незаконним виробництвом нелегальною тютюнової продукції (ст. 204 ККУ "Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів"), належить до підслідності Бюро економічної безпеки, яке досі так і не розпочало повноцінну роботу. Перезавантаження БЕБ є одним із важливих зобов'язань України перед міжнародними партнерами.
"В цілому, поки не перезавантажимо БЕБ, який має нормально цим займатися, нічого не буде", – впевнений Железняк.
З ним погоджується економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. Проте, на його думку, робота ТСК змогла мобілізувати правоохоронні органи.
"Викликали керівників Податкової, Митниці і Нацполіції. Вони змушені були звітувати якимись добрими новинами на її засіданнях. Відповідно, накази спускалися в регіони і поліцейські справді закривали точки, які продавали контрафакт. Як тільки строк роботи ТСК почав закінчуватися, показники почали різко погіршуватися", – каже Гетман.
Він зауважує, що з початку 2023 року легальне виробництво сигарет в Україні почало відновлюватися, проте після зниження уваги правоохоронців у четвертому кварталі ця тенденція змінилася на протилежну.
"Але у будь-якому випадку, це "ручне управління", тому надважливо нарешті перезавантажити Бюро економічної безпеки за участі міжнародних партнерів, і те ж саме зробити з Податковою службою. Тоді і без тимчасових комісій і без ручного керування правоохоронні органи будуть працювати нормально, а до того часу матимемо негативні результати", – додає експерт.
Голова податкового Комітету Ради Данило Гетманцев вважає, що вже ухвалені зміни до законодавства дозволять знизити частку "чорного ринку" вже найближчим часом.
"Дослідження Kantar, проведене у жовтні, демонструє високий рівень роботи так званої схеми Duty Free, яка ще працювала в силу того, що закон №3326, яким ми заборонили таку діяльність, ще не вступив в силу", – каже Гетманцев.
За його словами, цю схему використовували деякі компанії, які мають офіційні ліцензії. Припинення ж роботи решти учасників "чорного ринку" напряму залежить від ефективної роботи правоохоронців.
"Існують взагалі нелегальні виробництва, підпільні цехи, які наповнюють ринок дешевою продукцією, мають бути відпрацьовані правоохоронними органами", – додав Гетманцев.На його думку, частину схем допоможе закрити ухвалення розроблених разом із бізнесом змін до закону №481, який серед іншого регулює виробництво та обіг тютюнових виробів.
Підвищення акцизів замість боротьби з "тінню"
У 2024 році акциз на тютюнові вироби має планово зрости ще на 20%. На думку Олега Гетмана, це дозволить збільшити надходження до держбюджету, проте і тіньовий ринок зростатиме.
"Безумовно підняття акцизу збільшить тіньову частку. Можливо, наші законодавці вважають, що це допустимі втрати", – вважає експерт.
У Європейській бізнес асоціації закликають Офіс президента виконати обіцянку, надану бізнесу влітку щодо активної боротьби із "тінню", об’єднавши зусилля всіх відповідальних правоохоронних та контролюючих структур – Податкової служби, Прокуратури, Нацполіції, СБУ, а також забезпечити повноцінне реформування Бюро економічної безпеки.
В Американській торговельний палаті (АСС) також констатують, що у 2023 році легальний бізнес не побачив ефективної боротьби із нелегальним тютюновим ринком. Водночас органи влади намагаються ускладнити правила роботи для легальних гравців.
"Протягом цього року тютюнова індустрія спостерігала, як одна за одною з’являлись різного роду законодавчі ініціативи, такі як: забезпечення простежуваності підакцизної продукції, заборона викладки легальної продукції, державне регулювання виробництва і обігу підакцизної продукції, чергове підвищення акцизів для легальної продукції і інші законодавчі новели, які лише ускладнювали діяльність легального бізнесу і аж ніяк не ліквідовували тіньовий сектор", – наголошують в АСС.
В Американській торговельній палаті закликали представників влади негайно посилити роботу з виявлення та припинення діяльності нелегальних виробників тютюнових виробів. Адже тіньовий ринок не лише спотворює конкуренцію та завдає шкоди сумлінному бізнесу, а й зменшує доходи держбюджету.
"В умовах повномасштабної війни, недостатнього наповнення державного бюджету та сповільнення економічної та військової допомоги з боку міжнародних партнерів, зростання тіньового сектору економіки, на думку представників бізнесу, є неприпустимим", – наголошують в АСС.
Водночас варто зауважити, що ухвалена ще у 2017 році Стратегія у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року припинила діяти, не досягнувши поставлених цілей. Нового плану дій держави у цій сфері з того часу досі не ухвалили.
Відтак, через відсутність системної політики і зростання "тіньового ринку" тютюну, державі не вдається досягти жодної з поставлених цілей – ані збільшення надходжень держбюджету, ані зменшення рівня поширеності куріння. Крім цього, "чорний ринок" підживлює розвиток злочинності та корупції в правоохоронних органах, а також призводить до погіршення умов роботи легальних виробників, що додатково б’є по економіці і надходженню податків.
