Україна нині перебуває в умовах високої турбулентності, яка багато в чому не поступається ситуації початку весни 2022 року. Підтримка, зокрема фінансова, з боку США не гарантована. В ЄС продовжуються деякі неприємні для нас політичні дискусії. Держбюджет на 2025 рік збалансований завдяки вже виділеній міжнародній допомозі, але держфінанси на 2026-й перебувають під великим питанням. Невизначеність із тривалістю війни та гостротою ведення бойових дій лише посилилася після «мирних» ініціатив президента США Дональда Трампа.
Це означає, що зараз важливо переглянути та консолідувати всі доступні внутрішні фінансові джерела і ресурси. Один із напрямів для активних дій – детінізація економіки. Про це йшлося у ході форуму «Детінізація та чесна конкуренція», організованого Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА). У ньому взяли участь представники компаній різних галузей та правоохоронних органів, народні депутати. Велику увагу приділили ринку тютюнових виробів, від якого у форумі брала участь компанія «JTI Україна».
Модераторка форуму – Світлана Михайловська, заступниця виконавчої директорки Європейської Бізнес Асоціації.
Загальна ситуація на ринку тютюнових виробів
Протягом 2024 року завдяки активним діям правоохоронних та контролюючих органів, посиленому парламентському контролю, а також увазі з боку міжнародних партнерів обсяг незаконної торгівлі тютюновими виробами помітно знизився.
За даними «КАНТАР Україна», частка тіньового сектору ринку знизилася з рекордних 25,7% у жовтні 2023 року до 12,6% у жовтні 2024-го. Певною мірою це стало результатом блокування діяльності низки напівлегальних виробників тютюнової продукції.
При цьому річні втрати держбюджету України у 2024 році від «тіні» на тютюновому ринку оцінюються у 22 млрд грн. Тому критично важливо збереження позитивної динаміки, що почалася.
Регулювання у галузі
За останні два роки було вжито низку заходів, спрямованих на посилення контролю за виробництвом та обігом тютюнових виробів («єАкциз», податкові пости, відеоспостереження, норми витрат, заборона виробництва на території України тютюнових виробів для магазинів безмитної торгівлі, запровадження кримінальної відповідальності за контрабанду підакцизних товарів у великих розмірах). При цьому висуваються ініціативи щодо посилення вжитих заходів та запровадження нових.
За оцінками «JTI Україна», переважна більшість таких ініціатив прямо не впливає на рівень нелегального ринку, інколи посилює адміністративний тиск лише на легальний бізнес і точно не може замістити необхідність якісного відпрацювання правоохоронними органами.
Більшість ініціатив прямо не впливає на рівень нелегального ринку.
Є й корисні ініціативи, наприклад, законопроєкт № 9364 про посилення відповідальності за незаконний обіг підакцизних товарів. Він був прийнятий у першому читанні у квітні 2024 року, і на цьому процес зупинився.
Як приклад справді ефективного інструменту протидії нелегальному ринку представник «JTI Україна» навів створення бібліотеки зразків тютюнової продукції, виготовленої в Україні. Вона призначена для зупинення обігу контрафактних товарів. Мова йде про зобов’язання виробників сигарет надавати зразки своєї готової продукції до бібліотеки. Подібна бібліотека дозволить швидко ідентифікувати нелегальну продукцію та обладнання, на якому вона була виготовлена, шляхом оперативного проведення порівняльних трасологічних експертиз (порівнюючи нелегальну продукцію з офіційно наданими зразками бібліотеки).
Електронні сигарети
Сегмент пристроїв для електричного нагріву тютюну, які постачаються в основному міжнародними гравцями, займає в загальному споживанні близько 20% і сплачує понад 20 млрд грн податків. Там практично немає тіні, оскільки пристрої складно підробити. Інша річ – електронні сигарети або вейпи, що заправляються рідинами.
В Україні законом заборонено обіг електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з характерним запахом чи смаком. Крім того, заборонено роздрібну торгівлю сировиною для рідин, які використовуються в електронних сигаретах окремо або в наборах.
Але у роздробі зараз присутні продукти, що мають характерний смак чи аромат. Легко можна купити компоненти, з яких «збирається» заборонений продукт. Тобто ця заборона або обходиться, або ігнорується і не виконується.
Великі гравці пішли із цього сегмента, бо там немає «білої» економіки. З китайською продукцією, яка незрозуміло як потрапляє на ринок, неможливо конкурувати.
"Або ми наводимо тут порядок, або хтось вийде із законодавчою ініціативою просто заборонити цю категорію." - Андрій Фіта, заступник генерального директора з корпоративних зв'язків та комунікацій «JTI Україна»
Тут доречно згадати, що глобальна тенденція полягає в тому, що цю категорію у деяких країнах починають забороняти. У Європейському Союзі останніми прикладами стали Бельгія та Франція, які з цього року заборонили одноразові електронні сигарети.
Електронна акцизна марка
У «JTI Україна» вважають, що в країні набув чинності гарний закон, який регулює електронне адміністрування акцизів на тютюнову та алкогольну продукцію. Нині завдання полягає у тому, щоб запровадити його норми.
"Звичайно, це не срібна куля для подолання нелегальної торгівлі, в Європі ця система діє, і там все ще є нелегальний ринок. Але цей інструмент значно ускладнить життя нелегальним виробникам та торговцям." - Андрій Фіта, заступник генерального директора з корпоративних зв'язків та комунікацій «JTI Україна»
З 1 березня розпочато тестовий період. Повна імплементація системи запланована на 1 січня 2026 року. Електронна система досить складна, тому є ризик виникнення технічних проблем. У цьому випадку буде паралізовано всю систему сплати акцизу з тютюну та алкоголю. А цього року лише з тютюну акцизного податку до бюджету заплановано направити 120 млрд грн.
Тому Фіта запропонував через кілька місяців тестового періоду, у травні-червні, всім зацікавленим сторонам проаналізувати перші підсумки та вирішити, чи вистачить шести місяців для підготовки галузі та контролюючих органів до експлуатації нової системи.
Бліц-інтерв’ю з Андрієм Фітою
Андрій Фіта під час бліц-інтерв'ю з автором матеріалу. Фото надане партнером.
У ході дискусії Данило Гетманцев сказав, що для боротьби з «тінню» є всі законодавчі підстави, справа за діями виконавчої влади. Ви згодні з ним?
– Думаю, загалом це твердження є вірним. Дійсно, за останні два роки було прийнято багато законодавчих ініціатив. Але далеко не всі вони поки що запроваджені.
Ми вважаємо, що держава має всі необхідні точки контролю та інструменти для ефективної боротьби. Виконавчій владі та правоохоронним органам потрібно якісно виконувати свою роботу. А ті точкові речі, які, можливо, ще залишилися нормативно неопрацьованими, ми обов’язково доопрацюємо разом із Комітетом ВР.
Іноді можна чути заяви, що робота в «тіні» та ухилення від оподаткування – це частина неформального суспільного договору влади з бізнесом та споживачами. На вашу думку, якщо такий договір існує, то від нього більше користі чи шкоди?
– Я думаю, що «тінь» – це те, що роз’їдає країну зсередини. Ми не можемо цього допускати, особливо в умовах війни, не маємо права. Ми, як великий білий прозорий бізнес, намагаємось бути прикладом для інших бізнесів та індустрій. Тому ми відкрито і відверто говоримо про детінізацію і є партнером держави у цьому. Ми розуміємо, що «тінь» формує нелегальні бюджети, які надалі можуть використовуватись як на політичну корупцію, так і на негативні суспільні явища.
Чому ви пропонуєте подумати про перенесення терміну впровадження електронної акцизної марки?
– Ми говоримо не про перенесення, а про те, що державі потрібно мати план Б на випадок, якщо умовно влітку ми зрозуміємо, що не вкладаємося у ті терміни, які були відведені законом. Тут ми з державою в одному човні. Ми не зацікавлені в тому, щоб з 1 січня 2026 року індустрії зупинилися і держава не отримала десятки мільярдів акцизного податку.
Тому ми просимо всіх учасників процесу, відповідальних за впровадження цієї системи, відкрито обговорювати готовність її до впровадження з 1 січня. Ми як бізнес, який має експертизу, всіляко допомагаємо технічному провайдеру, Мінцифри та податковій. Але станом натепер у нас немає впевненості, що ми справді до 1 січня введемо всі необхідні елементи.
Виробники можуть бути готові, але в Україні 80 тисяч ліцензованих роздрібних продавців, вони теж є частиною цієї системи, а там, як ми розуміємо, робота над впровадженням системи ще навіть не починалася.
Поділитись в соціальних мережах:
