"Тиждень" обговорив із директором з корпоративних питань компанії JTI Україна Ґінтаутасом Дирґелою проблеми боротьби з контрабандою та нелегальною торгівлею підакцизними товарами, а також способи співпраці бізнесу й держави для боротьби з «тінню».
Тютюнові компанії сьогодні дедалі гучніше порушують питання про потребу запровадити кримінальну відповідальність за контрабанду їхньої продукції. Чому з погляду тютюнової галузі контрабанду слід криміналізувати?
— З нашого досвіду, якщо в інших європейських країнах цей інструмент використовує держава, то він ефективніший, ніж адміністративна відповідальність. Із погляду галузі всі інструменти, які приводять до хорошого результату, добрі. У країнах, де контрабанду криміналізовано, у державних правоохоронних органів більше можливостей припиняти таку діяльність, застосовуючи методи, якими можна скористатися тільки в разі відкриття кримінального провадження. Важливо зазначити, що ми не кажемо про криміналізацію контрабанди двох пачок чи одного блоку. Але для великих обсягів із великими прибутками криміналізація необхідна.
Звичайно, контрабанду у дрібних розмірах ефективніше карати саме адміністративними методами. Коли можна одразу виписати штраф, конфіскувати товар і зобов’язати винуватця сплатити всі податки. Але коли це явище набуває великих обсягів, то, звісно, притягти до відповідальності організаторів таких оборудок лише на підставі адміністративного кодексу майже неможливо. Саме в таких випадках допоможе криміналізація контрабанди.
Боротися з контрабандою можна безкінечно, якщо не усунути причин її появи і зростання. Одна з них — акцизи. Їх зростання на тлі скромних фінансових можливостей населення провокує збільшення попиту на дешевший нелегальний товар. І криміналізація контрабанди може бути лише одним з методів боротьби. Чи працюєте ви також у напрямі пошуку компромісу з владою щодо її гнучкішої акцизної політики?
— Так, звісно. Ми як індустрія розуміємо, що продукт, який виробляємо, має ризики для здоров’я. І що метод підвищення акцизів та, відповідно, підвищення ціни — один зі способів боротися з курінням як явищем. Але, як ви влучно підмітили, може настати момент, у який досягається певна точка (Крива Лаффера), коли держава починає отримувати менше податків, хоча акциз підвищується.
Щорічне зростання ставок акцизів на сигарети зрозуміле і прийнятне для нас як бізнесу. Але коли акциз підвищується надто швидко й надто часто, це створює передумови для певних кримінальних елементів використовувати ситуацію у своїх цілях. У нас є досвід інших європейських країн, наприклад, Румунії. Коли акциз там зріс надто швидко, то контрабанда досягала 36%.
А в країнах Балтії у 2009–2010-му її рівень сягнув аж 45%. Очевидно, що боротьба з такими обсягами нелегального ринку дуже болісна й повільна. Бо потрібно докласти надто великих зусиль держави і правоохоронних органів, щоб знизити ці показники до більш прийнятних. Тому акциз справді є однією з причин. Але ця причина невідворотна. І наймудрішим рішенням буде підіймати його помірно й передбачувано. Але водночас мати на увазі, що загроза контрабанди залишається, і до цього треба бути завжди готовим і постійно вживати профілактичних заходів.
Чи відчуваєте ви розуміння проблеми з боку українських чиновників саме в цій площині?
— Думаю, що так. Ми з державними інституціями говоримо не лише словами, а й цифрами. Показуємо свої розрахунки та моделі, й зазвичай до нас прислухаються, адже перевірити наші розрахунки й переконатися в їхній правильності неважко. 2020 рік був першим, коли акциз підвищували тільки на 20% — згідно з планом, прописаним у Податковому кодексі України. У попередні роки, на жаль, держава не дотримувалася календаря підвищення акцизів, додаючи індексацію чи додаткові відсотки підвищення акцизу. Унаслідок дотримання плану цього року обсяги нелегального ринку до літа почали знижуватися. У серпні був стрибок, але якщо акцизна політика держави й далі буде передбачуваною та помірною, то ми думаємо, що уникнути таких вибухів контрабанди стане можливим.
За даними ДФС, приблизно половина нелегальної продукції має українське походження, а ще половину завозять з-за кордону. JTI не єдиний гравець на ринку, є й інші. Чи є між вами співпраця? І хто все-таки є виробником половини нелегальної продукції?
— Я достеменно не володію інформацією щодо того, хто виробляє нелегальну продукцію в Україні. Але, швидше за все, ідеться про нелегальні підпільні цехи. Правоохоронці регулярно їх виявляють і закривають. Такий жанр — виготовляти продукцію в підпільних цехах — на жаль, практикують. Є він і в сусідніх країнах, і це також велика проблема. Що ж до співпраці з іншими тютюновими компаніями в розрізі протидії нелегальній торгівлі, то так, ми співпрацюємо. У нас є асоціація «Укртютюн», до складу якої належать чотири міжнародні виробники сигарет. І саме вона підписала меморандум із ДФС щодо знищення конфіскованих тютюнових виробів і відповідального зберігання конфіскованої тютюнової продукції. Ми також ділимося з правоохоронними органами своєю інформацією про нелегальні точки, де продаються тютюнові вироби.
Але також важливо, щоб і суспільство розуміло проблему нелегальної торгівлі й те, як вона негативно впливає не лише на наш бізнес чи бюджет країни, а й на кожного українця.
Для цього ми створили проєкт «Ні контрабанді», який уже підтримали ДФС і ДПС. Ми сподіваємося, що інші правоохоронні органи, наші конкуренти, а також недержавні організації до неї приєднаються. Бо це наша спільна проблема, побороти яку маємо разом.
Цей матеріал вперше було опубліковано на сайті "Український тиждень"
