Кожна п’ята пачка цигарок, що реалізується в Україні, – нелегальна. Такими є результати досліджень. Збитки, завдані бюджету продажем таких тютюнових виробів, обчислюються мільярдами. Причому за останні 6 років ця сума зросла майже у 20 разів. Найбільше контрафакту продають у східних та південних областях. На заході ж країни лідирує навіть не прикордонна Буковина (що, здавалося б, було б логічно), а Хмельниччина, посідаючи в топі “нелегалів” четверте місце.
Рідко який місяць в інфопросторі Хмельниччини та у зведеннях правоохоронців обходиться без повідомлень про виявлені нелегальні партії цигарок, які везли-везли до місця продажу, але не довезли. Зазвичай, вони «ходять парою» з незаконно виготовленим алкоголем. І в тому, і в іншому випадку шкода, яку завдають покупці такої продукції, має як індивідуальну, так і загальну характеристику.
Нелегальні закупи: відкрита та прихована загроза
Відкрита загроза очевидна – це шкода для здоров’я. З цим більш-менш все зрозуміло: мало того, що куріння саме по собі завдає “збитків” організму (пам’ятаємо давню приказку про те, що «крапля нікотину вбиває коня»), так ще й цигарки, виготовлені невідомо де, невідомо ким та невідомо з чого стають небезпечнішими в рази. Щоб було зрозуміліше: крім неякісного тютюну, такі цигарки можуть містити сторонні домішки, зокрема, пластик та екскременти (невідомо чиї насправді).
Приємно таке курити? Навряд чи. Проте люди, які купують такі «дешеві» сигарети, швидше за все про це і не знають, і не замислюються. Адже на упаковках про таке не напишуть.
Прихована загроза – набагато масштабніша. І про неї не думають і, швидше за все, навіть не здогадуються не лише курці, які обирають для себе дешеве куриво, а й ті, хто до купівлі контрафакту не дотичний. Ця загроза називається «втрати бюджету».
Напевно, для багатьох стане відкриттям той факт, що близько 80% вартості пачки цигарок становлять податки. Саме тому штампувати дешеве куриво, з продажу якого не треба віддавати левову частку вартості – вигідно. Вигідно тим, для кого головне – отримати прибуток тут і зараз. Адже все, що вдасться покласти у кишеню – у ній же і залишиться. Це вже потім можна строчити у соцмережах гнівні дописи на тему: “чому не ремонтують дороги?”, “де наш дитячий майданчик?”, “чому пенсіонерам не дають безкоштовного проїзду у транспорті?”, “чому у селах закривають школи?”, “де квартири для “черговиків?” тощо.
А відповіді на всі ці питання – там, у коробках з контрафактом. Лише за останні шість років втрати бюджету України від нелегальної торгівлі тютюновими виробами становлять 48,4 мільярда гривень. А це, за приблизними оцінками, 480 не побудованих (або капітально не відремонтованих) шкіл або 1270 дитячих садків, або середня пенсія для 886 000 пенсіонерів. (Доповнено: А в новій реальності це – майже 300 танків, або понад 500 БТР, або понад сотня байрактарів).
Вражає? Ще б пак. Але хто з курців про це думає, коли купує “дешеві” пачку або блок сигарет?
Звідки це все береться?
Все звідти, з дикості та лінощів українців у питаннях формування та витрачання бюджету. Свідчення тому – численні коментарі у соцмережах під будь-яким дописом про видатки з бюджету на ті або інші потреби. Усі оці фрази на кшталт “краще б ці гроші витратили на…” стали настільки звичними, що їх уже майже не помічаємо. Вони проходять фоном. Димовим (в нашому випадку – тютюновим) фоном…
А за цими фразами насправді – важливе: нерозуміння людьми того факту, що від наповнення бюджету сьогодні залежить те, як і в якій країні вони будуть жити завтра. Тому, простягаючи гроші продавцю дешевих контрафактних сигарет, курці не бачать логічного зв’язку з тим, що додому вони поїдуть на вбитому громадському транспорті, потім шкутильгатимуть до будинку покоцаними тротуарами неосвітлених прибудинкових територій, а біля дому діставатимуть своїх дітей з жалюгідної подоби дитячих майданчиків а-ля “пісочниця, прикрашена лебедями з шин” та нестимуть/вестимуть їх до квартири крізь -надцять років не ремонтовані під’їзди. І так триватиме довго, дуже довго, аж до усвідомлення причинно-наслідкового зв’язку.
Чому так?
Особливо загрозливих масштабів нелегальна торгівля тютюновими виробами набула за останні два роки. Якщо у 2017-му втрати бюджету становили 1,2 мільярда гривень, у 2018-му – 2,6 мільярда, у 2019 – 4,7 мільярда, у 2020-му – 5,3 мільярда, то у 2021 році це вже було 15,5 мільярда, а у 2022 році – 19,1 мільярда гривень. Тобто за шість років рівень втрат збільшився майже у 20 разів.
Що до останньої цифри – ситуація більш-менш зрозуміла: 2022 – повномасштабна війна, погіршення економічної ситуації, страх за життя та за майбутнє, бажання зекономити бодай на чомусь, стрес, який, як відомо, змушує курців частіше хапатися за пачку та запальничку. 2021 рік теж можна спробувати пояснити – пандемією COVID-19 та викликаним нею, знову ж таки, стресом (з тими ж самими наслідками, що й у випадку з війною).
Що далі?
Далі, напевно, буде гірше. Коли закінчиться війна – не знає ніхто. Якою буде економічна ситуація до Перемоги та після неї – можна лише здогадуватися. Єдине, що відомо точно, легко не буде. А отже – економити на всьому, в тому числі на тютюнових виробах українці будуть. В кращому випадку – куритимуть менше або обмежуватимуть себе в інших витратах. В гіршому – куритимуть більше (або так само) і дешевше.
Чи будуть і надалі купувати нелегально вироблені цигарки? Ті, хто вже призвичаївся до цього – швидше за все, так. Не виключено, що у цьому полку, як-то кажуть, прибуде. За даними опитування сайту “Ні! Контрабанді”, кількість курців, які купують нелегальні сигарети, незначно, але переважає над тими, хто цього не робить. При цьому більше, ніж половина тих, хто проголосував, розуміє шкоду, завдану економіці України такими діями.
Що робитиме влада, аби ефективно протидіяти нелегальному продажу тютюнових, а разом з ними – і алкогольних (ми ж пам’ятаємо, що вони “ходять парою”?) виробів – важко спрогнозувати. Поки що влада вміє лише забороняти, але ще не навчилася доступно пояснювати. Голосно заявляючи про шкоду куріння та агітуючи за здоровий (в усіх сенсах) спосіб життя, у Хмельницькому, до прикладу, борються лише з остаточними проявами шкідливої звички. Зокрема, забороняючи курцям реалізовувати свої потреби у громадських місцях. Ну і, звісно, правоохоронці полюють на виробників контрафакту. Проте скільки з них залишаються “поза кадром” – можна лише здогадуватися.
Разом з тим, певні зрушення у намаганні достукатися до свідомості курців на Хмельниччині таки є. Зокрема, в області почали з’являтися рекламні площини, на яких йдеться саме про економічні ризики нелегального тютюнового ринку.
Чи багато людей, як курців, так і тих, хто не має такої звички, не лише піднімуть голову, прочитають, а й зрозуміють сенс цієї реклами, питання риторичне.
