У 2024 році Україні вдалось, здається, неможливе — частка нелегального ринку сигарет зменшилась удвічі. Які кроки привели до такого результату?
Якщо у жовтні 2023-го нелегальний ринок сигарет встановив антирекорд і його частка, за даними дослідницької компанії Кантар Україна, становила 25,7%, то за аналогічний місяць минулого року — 12,6%. Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев повідомив, що у червні — грудні 2024 року акцизу було сплачено на 16,1 млрд грн більше порівняно з аналогічним періодом 2023-го.
При цьому кількість охочих заробляти на продажах нелегальних сигарет, схоже, не скорочується. В останні дні 2024-го року детективи Територіального управління БЕБ у Київській області вилучили чергову партію контрафактної продукції — понад 15 тис. пачок сигарет, майже тисячу електронних сигарет і ємностей з рідинами для куріння, 130 упаковок тютюну тощо. «Слідством встановлено, що фігуранти налагодили постачання контрафактних тютюнових виробів і продавали їх у пунктах роздрібної торгівлі у Києві та Київській області, а також через соціальні мережі з доставкою по всій території України», — повідомили в БЕБ. Вартість вилучених товарів перевищує 1,5 млн грн.
І це — не єдиний випадок. В.о. директора БЕБ Сергій Перхун повідомив, що у 2024-му до суду скеровано 237 кримінальних проваджень, вилучено 16 промислових виробничих ліній, одну з яких передано до АРМА. Орієнтовна вартість продукції перевищує 1,3 млрд грн. «За ініціативою БЕБ, Державною податкової службою скасовано ліцензії на виробництво тютюнових виробів трьом підприємствам», — зазначив Перхун.
Ба більше, у нелегальних виробників з’явився додатковий козир — ціни на легальні сигарети зросли через збільшення акцизів. Різке зростання розміру акцизів та уперта боротьба тіньовиків можуть звести старання правоохоронців нанівець. Чи впораються правоохоронці із новим викликом?
Жорстка реакція
На початку вересня 2024 року детективи БЕБ спільно з прикордонниками виявили та вилучили в морських контейнерах в одному із портів Одеси 2 млн пачок сигарет з маркуванням DutyFree вартістю 165 млн гривень. Сигарети були вироблені на підприємстві Маршалл Файнест Тобако Юкрейн і надалі реалізовувались як в Україні, та і за її межами, йдеться в ухвалі суду.
Відповідно до норм українського законодавства виробництво тютюнових виробів в Україні для магазинів Duty Free заборонено, тому розслідування БЕБ у цій резонансній справі триває.
«Суттєвий ризик для легального бізнесу — зростання акцизу в 2025 році, що призведе до подорожчання пачки сигарет в середньому на 40 грн»
Наприкінці жовтня 2024-го, як повідомляв Данило Гетманцев, в Дніпропетровській і Київській областях, Запоріжжі та Харкові правоохоронці провели 32 обшуки на підпільних підприємствах. Та вилучили понад 30 тис. пачок цигарок, 300 кг тютюну, знаряддя для виготовлення сигарет тощо. А Дніпропетровська обласна прокуратура викрила організовану злочинну групу з 6-ти осіб, які займались виробництвом і розповсюдженням нелегальних сигарет.
Уже за тиждень, на початку листопада минулого року, БЕБ вилучило сигаретну лінію на підприємстві Табако Дім у Києві. Фабрика мала офіційну ліцензію на виробництво тютюнових виробів, проте, як вважає слідство, паралельно виробляла і підробки відомих продукції брендів. Вартість обладнання оцінюється у 45 млн грн. За місяць до цього, на початку жовтня 2024-го, АРМА отримала в управління обладнання іншої закритої фабрики — одеської Оріон Тобакко.
Наприкінці жовтня минулого року завершився строк дії ліцензії на виробництво тютюнових виробів Винниківської тютюнової фабрики та Державна податкова служба її не продовжила через відсутність атестації. Львівський окружний адміністративний суд зобов’язав податкову видати фабриці ліцензію, це рішення Феміди податкова оскаржує в суді. Данило Гетманцев у серпні 2024-го зазначив, що нелегальне виробництво сигарет не працювало чотири місяці поспіль. Це дало змогу наростити надходження від акцизу в червні-липні на 4,6 млрд грн, або +33,6% рік до року. Проте на початку жовтня такі фабрики почали працювати на заході країни.
«Роками тінь від нелегального ринку падала до кишень тих, хто її не помічав і робив все, аби їй не заважали. Наслідок зростання тютюнової гідри та відповідно, рекордні показники Кантару у 2023 році», — зазначив Гетманцев.
Гендиректорка галузевої асоціації Укртютюн Наталія Фесюн підтверджує, що всі чотири минулорічні «хвилі» дослідження зафіксували зменшення частки тіні. «Це вже тенденція, а не реактивне падіння, пов’язане з якоюсь окремо взятою подією. Трьох квазілегальних виробників позбавлено ліцензій», — каже вона.
Мотивація партнерів
Що ж змусило звернути увагу правоохоронців на проблему? Діяти їх мотивувало кілька причин. Наталія Фесюн каже, що насамперед, це дефіцит бюджету в 20% ВВП, що в умовах повномасштабної війни могло б стати катастрофою, якби не допомога партерів. А також позиція партнерів. «Питання тіні на тютюновому ринку України чи не вперше було піднято послами країн „великої сімки“ та МВФ. Єврокомісія також надала свої рекомендації, хоча й більшою мірою в контексті митного контролю та забезпечення прав інтелектуальної власності», — каже експертка. Та додає, що незаконне виробництво тютюнових виробів вже більше, аніж внутрішня проблема України.
Жодна країна не прагне компенсувати чужу неефективність за рахунок власних платників податків
Наталія Фесюн каже, що нелегальна продукція виробляється не лише для внутрішнього ринку, вона становить загрозу для ринків країн ЄС. Достатньо згадати хоча б минулорічні затримання цистерн з сигаретами на кордоні з Румунією.
Підтримуючи Україну у війні з російським агресором, партнери закономірно хочуть, щоб їхні кошти витрачались ефективно. «Жодна країна не прагне компенсувати чужу неефективність за рахунок власних платників податків. Усім зрозуміло, що системна діяльність квазілегальних фабрик, які мають ліцензії з виробництва безакцизної та/або підробленої продукції неможлива без корупційного «захисту», — каже Наталія Фесюн. За її словами, довготривале «безсилля» правоохоронних і контролюючих органів перед «сірими», квазілегальними виробниками, неможливість елементарного контролю за ліцензіатами (тим більше, що йдеться про великі підприємства), неможливість подолання всім відомих схем, що використовуються роками, заслуговували на однозначну оцінку. «Дуже тішить, що нарешті відбуваються позитивні зміни. Сподіваємось, що це переросте у системний підхід, а не залишиться одноразовим успіхом», — додає експертка.
Ризики зростають
Уже зараз є розуміння, що «гідру» не добили. Тіньовий обіг тютюнових виробів триває. Попри законодавчу заборону остаточно не зникли з ринку сигарети, вироблені за схемою «DutyFree». За даними Кантар Україна, вони займають 3,7% від загального обсягу ринку, і це більш ніж третина тіньового сектору. Наталія Фесюн каже, що окрім старих схем з’являються і новації. Наприклад, зловмисники почали пакувати сигарети не в пачки, а в зіп-пакети, щоб ускладнити встановлення їх походження та уникати відповідальності. Висновки судової експертизи ґрунтуються в основному на експертизі пачки, за якою потенційно можна визначити — була ця пачка вироблена на конкретному пакувальному обладнанні або ні.
Навіть після ефективних дій правоохоронців втрати державного бюджету України станом на вересень 2024 року оцінюються у 23 млрд грн., зазначають в Європейській бізнес-асоціації. І це в той час, коли держава мусить підвищувати податки для сумлінного бізнесу для фінансування оборонних потреб. «Білий бізнес надзвичайно стурбований відновленням роботи виробників нелегальної тютюнової продукції та закликає правоохоронні органи припинити незаконну діяльність. Європейська Бізнес Асоціація вкотре звертає увагу на фіскальний потенціал тіньового сектору, зокрема й нелегальних виробників підакцизної продукції», — кажуть в ЄБА.
Суттєвий ризик для легального бізнесу — зростання акцизу в 2025 році, що призведе до подорожчання пачки сигарет в середньому на 40 грн, визнає Наталія Фесюн. Через це рентабельність незаконного виробництва та обігу зросте, створюючи для нелегальних і квазілегальних гравців ринку додаткові конкурентні переваги на додаток до тих, що вони вже мають. Наприклад, на відміну від легального бізнесу, вони не дотримаються законодавчої заборони на виробництво та обіг сигарет з характерним смаком і ароматом, що набрала чинності понад рік тому.
На противагу парламент затвердив багато новацій, що мають ускладнювати використання схем квазілегальними виробниками: встановлення на фабриках і в місцях зберігання цілодобового відеоспостереження, податкові пости на фабриках, нормування втрат у виробництві сировини та готової продукції, звітність ферментаційних заводів, ліцензування вирощування тютюну та звітність осіб, що його вирощують, тощо.
Робота має продовжуватись, а відсоток тіні зменшуватись. Для цього вкрай необхідно не втрачати темп і тримати на контролі ризикових суб'єктів — виробників тютюну, погоджується Данило Гетманцев.
«Запобігти подальшому зростанню частки тіні могло б насамперед продовження системної роботи контролюючих і правоохоронних органів, наявність у вищого керівництва країни політичної волі для її забезпечення та ведення раціональної політики щодо регулювання тютюнової галузі, яка і так є найбільш зарегульованою в Україні», — каже Наталія Фесюн.
Поділитись в соціальних мережах:
