Президент хоче додати нові кримінальні статті щодо контрабанди та встановити жорсткіше кримінальне покарання за неї. Спершу хотіли також криміналізувати недостовірне декларування товарів і передати розслідування контрабанди Бюро економічної безпеки – це обурило бізнес, оскільки БЕБ могло б знову тиснути на підприємців. Чи почули депутати претензії та які будуть наслідки новацій, з’ясовував.
Що не так із законопроєктом 5420
Згідно із текстом другого читання законопроєкту, статтю 201 Кримінального кодексу хочуть змінити з простої «контрабанди» та «контрабанду культурних цінностей та зброї» та уточнити значення терміну «переміщення контрабанди».
Стаття 201-2 може отримати нову редакцію: замість незаконного використання гуманітарної допомоги для прибутку, вона звучатиме як «контрабанда товарів». Парламент також хоче ввести нову статтю Кримінального кодексу, 201-3, контрабанда підакцизних товарів. Та додати нову альтернативну міру покарання – позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна та забороною обіймати посади на строк від трьох років.
Проте всі звернули увагу на документ після першого читання, де автори хотіли ввести іще одну нову статтю 201-4 — «недостовірне декларування товарів». У першому читанні, Бюро економічної безпеки мало б розслідувати контрабанду. А якщо там замішані чиновники будь-якого рангу, розслідування передавалось б Національному антикорупційному бюро. Ці зміни скасували.
Якби закон не змінили до другого читання, БЕБ отримало б чергове право тиснути на бізнес через «недостовірне декларування» на митниці, навіть якби в декларації зробили помилку без злого умислу.
«Давайте спершу з’ясуємо, чому там постійно змінюються смотрящі, а потім давати їм додаткові повноваження», – каже народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк. Хоча на думку адвокатки Ольги Веретільник, текст статті не міг би спричинити переслідування за помилки.
Автори пояснювальної записки до законопроєкту пишуть, що раніше митниця за рішеннями судів карала порушників штрафами та конфіскацією. Проте серед усіх справ за 2019 рік майже 13% справ закривалися судами через недоведення правопорушення. Загальна сума за справами, які закривалися судами – майже 143 млн грн із загальної суми у 348 млн грн.
На думку законодавців, судами закриваються справи зі значною вартістю предметів правопорушень. Митні органи не можуть задокументувати та довести обставини вчиненого злочину. Рішення – зробити контрабанду кримінальним злочином, як це зробили в ряді країн Євросоюзу. Тоді має надійти більше надходжень від митниці та припиняться «схеми незаконного переміщення товарів».
Автори також посилались на рекомендації від Консультативної місії Європейського Союзу в Україні (EUAM) та Місії EUBAM, однак спікери сумніваються в цьому аргументі. «Це не першочергова реформа», – каже Железняк.
Контрабанда в європейських країнах дійсно криміналізована, проте це не спрацює для українських реалій. «Ні митниця, ні суди не мають спроможність покарати порушників. Справи в судах часто спливають по строках давності», – пояснює виконавча директорка Інституту економічних досліджень Оксана Козяків. Українському бізнесу достатньо мати статтю в кримінальному кодексі без позбавлення волі. «Для бізнесу криміналізація – це заплатити штраф», – додає Козяків.
Железняк пропонує залишити лише нову кримінальну статтю про контрабанду підакцизних товарів на друге читання. «Бізнес-асоціації перші зацікавлені зупинити контрабанду. Вони просять виписати норму про підакцизні товари. Потрібно не писати дурню Офісу генпрокурора чи БЕБу», – каже нардеп.
Навіть якщо депутати будуть залишати статтю про контрабанду підакцизних товарів, вона не має повторюватись з наявною 204 статтею Кримінального кодексу. «Не зрозуміло, чому покарання в проєкті вище, ніж в статті 204. Просто ввозити в Україну без декларування алкогольні напої більш небезпечно ніж ввозити незаконно виготовлені алкогольні напої?» – пояснює адвокатка Ольга Веретільник.
Як бізнес і депутати відреагували на законопроєкт про боротьбу з контрабандою
Законопроєкт мали проголосувати у другому читанні 20 вересня, проте вже є депутати, які хочуть цього не допустити.
«Вже не будуть, я не дам цьому голосуванню відбутися і ми перепишемо текст», – обіцяє Железняк.
5420 обурив бізнес-асоціації. «Законопроєктом закладається непропорційність розміру шкоди для кваліфікації контрабанди. У статтях законопроєкту про контрабанду йдеться про вартість саме переміщених товарів, а не суму несплачених податків. Проте, наразі питання митної вартості часто є дискусійним і, наскільки нам відомо, періодично мають місце випадки завищення митної вартості митними органами», – заявила Європейська бізнес-асоціація.
Законопроєкт не передбачає звільнення бізнесу від кримінальної відповідальності, якщо особа відшкодує шкоду до моменту притягнення її до відповідальності, пише ЄБА. «Це ще раз підтверджує надмірну суворість покарання за контрабанду товарів та контрабанду підакцизних товарів», – йдеться у заяві.
Американська торгова палата не виходила з заявою публічно, але теж направила свої зауваження, повідомила головний менеджер зі зв'язків з громадськістю та пресою Юліана Чижова. «Ми направляли позиційні листи на відповідальних стейкхолдерів та оновлюємо нашу позицію перед другим читанням законопроєкту», – розповіла вона.
Чому просто криміналізувати контрабанду не спрацює
Криміналізація та жорстке покарання за контрабанду може спрацювати або погіршити ситуацію. «Німеччина істотно зменшила обсяги контрабанди пального та тютюну, поєднуючи жорсткі покарання, систему моніторингу пального та навчання митників з виявлення схем контрабанди тютюну», – пояснює старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.
Проте ситуація погіршується, коли контрабанда – основний дохід громадян або вони споживають контрабандні товари у великій кількості. «Криміналізація стимулює корупцію (хабарі митникам) та може викликати соціальне напруження», – додає Гайдай.
Позиція Железняка – криміналізація чи її відсутність нічого не змінить, доки діяльність правоохоронців викликає критику бізнесу. «Поки у нас такі правоохоронці, великої різниці я не бачу», – каже він.
Інший спосіб добитися покарання контрабандистів – реформувати процес розгляду адміністративних справ та притягнення до відповідальності.
«Потрібно добиватись, щоб передбачена Митним кодексом відповідальність працювала належним чином. Вдосконалити виявлення правопорушень і процес розгляду відповідних справ. Лише від того, що порушення перейде з категорії адміністративних в категорію кримінальних, ситуація глобально не зміниться», – каже Веретільник.
Митниця, правоохоронці й нечесний бізнес зацікавлені у збереженні статус-кво, каже Оксана Козяків. «Може, це звучить наївно, але бізнес має виступити з позицією грати чесно за правилами. Іншого виходу немає, поки митниця реформується і нічого не відбувається», – говорить вона. Але митниця також має стати суб’єктною. «Не проводити розмову з представниками митниці «не під запис», де говорити хто яким митним постом керує», – пояснює експертка.
