Контрабанда підакцизних товарів — наприклад, сигарет або алкоголю — в Україні може призвести тільки до адміністративної відповідальності. Водночас тіньовий ринок, зокрема тютюнової продукції, показує значні темпи зростання. Ймовірно, досить м’яке покарання за це не стримує нелегальні поставки. Питання про те, чи варто знову криміналізувати цю незаконну діяльність, вже не раз піднімалося в парламенті й уряді. Але конкретних рішень поки не прийнято.
Масштаби нелегальних оборотів сигарет і справді вражають. За даними проєкту Ні контрабанді, тільки за 8 місяців нинішнього року бюджет втратив через несплачені податки і збори 4,5 мільярда гривень. Для порівняння, за ці гроші можна було б побудувати приблизно 25 кілометрів нової дороги першої категорії.
Історія питання
До 2012 року, згідно з українським законодавством, контрабанда у великих розмірах — зокрема й «стратегічно важливих сировинних товарів» — вважалася кримінальним правопорушенням. Санкції за це були такими: від трьох до семи років позбавлення волі; у разі повторного порушення — або при контрабанді групою осіб за попередньою змовою — від 5 до 12 років.
Масштаби нелегальних оборотів сигарет і справді вражають. За даними проєкту Ні контрабанді, тільки за 8 місяців нинішнього року бюджет втратив через несплачені податки і збори 4,5 мільярда гривень.
Але на другому році президентства Віктора Януковича почалася масштабна кампанія, спрямована на декриміналізацію контрабанди. Йшли активні обговорення того, що кримінальне покарання за товарну контрабанду — негуманне, що його варто замінити на адміністративну відповідальність. Аргументами за «гуманізацію» було також і «свавілля» окремих представників правоохоронних органів, які, за даними реанімаційного пакета реформ, тоді зловживали своїми повноваженнями і використовували кримінальну відповідальність за контрабанду як спосіб тиску на підприємців.
У підсумку в листопаді 2011 року Верховна Рада підтримала декриміналізацію контрабанди. Дискусії щодо раціональності такого кроку ведуться досі. Серед аргументів противників, зокрема, бурхливе зростання тіньового ринку. Так, сьогодні при спробі нелегально провезти через кордон партію сигарет порушник втратить тільки «товар» (який конфіскують) і отримає штраф вартістю в 100% ціни контрабандних тютюнових виробів.
«З початку нинішнього року (січень-серпень) Державна фіскальна служба вилучила 10,6 мільйона пачок різних тютюнових виробів і 162 тонни тютюну. За весь минулий рік — 11,5 мільйона пачок … на загальну суму 794 мільйони гривень», — каже в.о. голови ДФС України Сергій Солодченко. За підрахунками фіскалів, якби цей обсяг вдалося б продати, бюджет втратив би 467 мільйонів гривень. Зіставивши цю суму з оціночними втратами скарбниці від всього тіньового ринку, можна припустити, що уникнути уваги митників і прикордонників вдається масштабним потокам нелегальної «тютюнки».
Які є альтернативи
«По суті, вибір іде щодо таких важливих питань: криміналізувати контрабанду або посилити адміністративну відповідальність», — каже Андрій Бутін, старший науковий співробітник ГО Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. За його словами, є три основні опції зміни в законодавстві:
- криміналізувати будь-яку контрабанду у великих обсягах (визначивши мінімальний обсяг, з якого починалася б кримінальна відповідальність);
- криміналізувати незаконне переміщення через кордон тільки підакцизних товарів (тютюнових і алкогольних виробів, палива), також з визначенням мінімального обсягу, з якого починалася б кримінальна відповідальність; в цьому варіанті, на думку критиків, випадає значний обсяг інших контрабандних товарів, наприклад, побутової техніки або парфумерії;
- криміналізувати контрабанду будь-яких товарів у значних обсягах з кримінальним покаранням у вигляді фінансових санкцій — або інших, без позбавлення волі.
Можна подивитися і на західні приклади. Наприклад, товарна контрабанда криміналізована в Польщі й Німеччині — одних з основних країн призначення нелегальних сигарет з України. «Там передбачено покарання за контрабанду у вигляді штрафу або позбавлення волі залежно від обсягів», — додає Бутін.
Ще один крок до боротьби з контрабандою — впровадження системи відстеження кожної пачки виробленої в Україні продукції(так звана Track&Trace).
У криміналізації контрабанди є прихильники і в парламенті. «Саджати людину за пачку сигарет — нерозумно, це може стати джерелом корупції. Якщо ми вже говоримо, наприклад, про 10 тисяч доларів — про велику партію — криміналізація контрабанди може і спрацювати», — зазначає Ярослав Железняк, заступник голови комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.
Бізнес, що працює в Україні, також виступає за посилення боротьби з тіньовим ринком. «Пандемія нелегко дається країні з економічної точки зору. Але ми також бачимо, що певні кримінальні елементи готуються скористатися цією ситуацією і погіршенням економічної ситуації в країні в цілому. Вони готуються до того, щоб наростити обсяги нелегальної тютюнової продукції на ринку. І зараз саме час почати активно протидіяти таким планам. Оскільки набагато ефективніше запобігати проблемі, ніж боротися з її наслідками», — говорить генеральний директор JTI Україна Пол Холловей.
Ще один крок до боротьби з контрабандою — впровадження системи відстеження кожної пачки виробленої в Україні продукції (так звана Track&Trace). Цей підхід вже застосовують у країнах ЄС: він допомагає простежити шлях буквально кожної пачки від фабрики до кінцевого споживача. Так знайти слабку ланку в разі контрабанди простіше. Але в цьому випадку, зазначають експерти, потрібна грамотна технічна реалізація — так звана електронна акцизна марка (а за фактом паперова з QR-кодом) проблему не вирішить.
М’яч у цій грі, схоже, на боці Кабінету міністрів: законопроєкт про криміналізацію контрабанди все ще не надійшов у Раду. Там його, судячи з усього, вже чекають. «Я криміналізацію підакцизної контрабанди всіляко підтримую. Ми чекаємо від уряду пропозицій з цього питання», — каже Данило Гетманцев, голова комітету ВР з фінансів, податкової та митної політики.
Цей матеріал вперше було опубліковано на сайті НВ.
