Легальні виробники сигарет та імпортери алкогольної продукції не підтримують запровадження електронного акцизу
З 2025 року виробників та імпортерів алкоголю і цигарок в Україні змусять працювати в системі відслідковуваності Track and Trace. Чому це тривожить легальний ринок і майже не вплине на нелегальний?
На початку травня міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що його міністерство працює над запуском електронної акцизної марки.
Користуватися нею будуть зобов'язані всі виробники підакцизної продукції – зокрема, алкогольної і тютюнової. Ініціатори її введення – Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, Мінфін, Мінцифра і Державна податкова служба (ДПС). Вони вважають, що використання Е-Акцизу дозволить скоротити тіньовий ринок алкогольної і тютюнової продукції щонайменше на 15%.
Крім того, ввести Е-Акциз Україну, як майбутнього члена Євросоюзу, зобов'язує директива Європарламенту № 2014/40/ЄС. Очікується, що ця система запрацює в Україні з 1 березня 2025 року.
Ініціатори Е-Акцизу запевняють, що зокрема тютюнові виробники дуже позитивно сприйняли ідею введення електронної акцизної марки. Адже це може збільшити їх прибутки на 22%. Саме така частка на ринку належить нелегальній продукції.
Втім, LIGA.net виробники розповіли, що вони якраз проти. Принаймні, тієї версії Е-Акцизу, яка просувається зараз. Адже вона не про боротьбу з тіньовим ринком, а про зарегульованість.
Що таке Е-Акциз і навіщо він знадобився
Е-Акциз (електронна акцизна марка) – система для відслідковування підакцизних товарів на всьому шляху від їх виробництва до реалізації, в основу якої покладена технологія Track and Trace.
"За основу української системи простежуваності ми взяли європейську Tobacco track and trace system, що діє в ЄС з 2019 року. Як і в ЄС, наша система буде складатися з двох основних елементів: відстеження та запис. Tracking дозволяє моніторити поточне місцерозташування та фіксувати всю послідовність переміщення продукту. Tracing дає можливість перевірити маршрут продукту аж до його виробничої лінії", – розповідає Данило Молчанов, керівник проєкту USAID/UK aid "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS", що здійснює технічну реалізацію та експертну підтримку проєкту Е-Акциз.
Українська система також передбачає громадський контроль, каже Молчанов. Кожен українець зможе перевірити легальність будь-якої пляшки алкоголю чи пачки цигарок зісканувавши DataMatrix-код через застосунок Дія.
На перший погляд, суть Е-Акцизу доволі проста – спочатку створюється електронна система простежуваності, де в обов'язковому порядку реєструються виробники алкоголю і тютюнових виробів.
Для кожної виробленої одиниці товару – пачки цигарок або пляшки алкоголю – вони в цій системі генерують унікальний ідентифікатор. Це 16-значний двовимірний DataMatrix-код, який наносять на неї за допомогою спеціального обладнання. Ці коди об’єднуються у групові, які потім наносяться на блоки, короби, ящики та палети.
Далі, під час кожної операції з товаром коди потрібно буде сканувати спеціальним сканером, завдяки чому вони фіксуватимуться у системі. Це дозволить ДПС отримувати повну інформацію про весь ланцюг постачання продукції та аналізувати обсяги, що безпосередньо доходять до полиць магазинів. А головне, бачити, на яких етапах частина продукції зникає з обігу і поповнює нелегальний ринок.
"Все це дозволить легальному ринку збільшити обсяги продажів за рахунок зменшення частки тіньового ринку. А враховуючи, що кожна п’ята пачка цигарок і кожна третя пляшка алкоголю за підсумками 2022 року продавалися нелегально, це значні прибутки, які вони недоотримують зараз", – пояснює Молчанов.
Також обов’язковим стане маркування підакцизної алкогольної та тютюнової продукції для Duty Free. За висновками Kantar Україна, понад половину всього нелегального ринку тютюнових виробів України у 2022 році припадає саме на продукцію з написом Duty Free або призначену для експорту, що нелегально продається на внутрішньому ринку. Втрати бюджету від реалізації таких цигарок становлять 11,2 млрд грн.
Коли запрацює Е-Акциз
Для того, щоб Е-Акциз запрацював, спершу потрібно ухвалити відповідний закон, пояснив заступник голови фінансового комітету Ради Ярослав Железняк. Перший крок у цьому напрямку зроблено – у січні 2023 року Рада ухвалила у першому читання законопроєкти №8286 та №8287, які регулюють запровадження та функціонування Е-Акцизу. Але до винесення на розгляд парламентом у другому читанні та в цілому вони не готові – робота над ними триває.
"Це складна і велика зміна для бізнесу. Вона як мінімум потребує часу і значних коштів, щоб вибудовувати систему нормально, щоб бути певним у тому, що вона працюватиме. Тому ми зараз активно співпрацюємо з виробниками, імпортерами, ритейлерами, а також профільними асоціаціями алкогольної та тютюнової продукції і дослухаємось до їх зауважень – щоб допрацювати і ідею, і систему разом", – пояснює Железняк.
Коли і якщо закон ухвалять, потрібно буде створити електронну систему. Зараз йдеться про те, щоб передати її створення і адміністрування Міністерству цифрової трансформації. Потім потрібен буде час, щоб налаштувати відслідковування. Час на те, щоб виробники її впровадили і лише потім прийшли до її використання. Тому, згідно з законопроєктами, Е-Акциз почне діяти не раніше березня 2025 року.
Втім, виробники підакцизної продукції в цьому дуже сильно сумніваються. Наприклад, в асоціації виробників тютюнових виробів "Укртютюн" LIGA.net розповіли, що такий строк взагалі нереалістичний. Адже компанії-члени асоціації потребуватимуть щонайменше двох років з дня закінчення воєнного стану для повноцінного переобладнання виробництва та імплементації системи.
"До того ж потрібно врахувати, що текст законопроєктів постійно змінюється з урахуванням позицій різних органів влади, а також бізнесу, який теж залучений до цієї роботи. Ми бачимо, що позиції податкового комітету парламенту, Мінцифри, Мінфіну та ДПС щодо норм законопроєктів часто не співпадають. Складно навіть спрогнозувати, як вона виглядатиме в кінцевому результаті", – зауважили в асоціації.
Чому легальний бізнес проти Е-Акцизу
Ініціатори введення Е-Акцизу запевняють, що у легального тютюнового і алкогольного бізнесу суттєвих заперечень проти електронної акцизної марки немає. Так, Железняк зауважив, що принаймні тютюнові виробники, особливо міжнародні, навпаки зацікавлені у системі, адже нелегальний ринок – це мінус 22% їх прибутків.
Нагадаємо, в Україні представлені чотири міжнародні гіганти з виробництва тютюнових виробів: американська компанія Philip Morris International (PMI), британські British American Tobacco (BAT) та Imperial Tobacco (IT), а також японська Japan Tobacco International (JTI).
"Водночас національні оператори і особливо у горілчаній галузі, не дуже зацікавлені, тому що до них є, м'яко кажучи, претензії в тому, що вони іноді працюють, так би мовити, "у другу зміну". А ця система буде їм заважати це робити. Це ж саме стосується деяких виробників цигарок", – пояснив Железняк.
Легальні виробники озвучують інші побоювання. Зокрема у асоціації "Укртютюн", в яку входять всі чотири міжнародні корпорації, розповіли, що система позиціюється як універсальне рішення для ринків алкоголю та тютюну. Але вони абсолютно різні – відрізняється виробництво. Та й проблеми, пов’язані з нелегальним виробництвом та обігом, зумовлені різними чинниками.
"Тому, ми ризикуємо отримати дуже негнучкий, надскладний та процедурно переобтяжений інструмент. Спрогнозувати, як він працюватиме, складно – ні в ЄС, ні в США, ні у Британії, ні в інших цивілізованих країнах світу немає аналогів Е-Акцизу. Як не дивно, зараз Е-Акциз найбільш подібний до російської системи", – пояснили в асоціації.
Там також підкреслюють, що попри запевнення ініціаторів, Е-Акциз не узгоджується з законодавством ЄС і, судячи з усього, є несумісним з європейською системою. Йдеться не лише про наявність додаткових елементів і функціоналу, які в ЄС відсутні. Але й про велику кількість технологічних і процедурних моментів.
"Починаючи від структури коду і закінчуючи тим, що в Україні, на відміну від ЄС, законодавством передбачена авансова сплата акцизного податку, що напряму зумовлює низку процедурних відмінностей між українською та європейською системами", – підкреслюють в Укртютюні.
Також в асоціації допускають, що використання Е-Акцизу потребуватиме уповільнення роботи ліній з виробництва сигарет, які зараз надшвидкісні. А це коштуватиме компаніям немалих грошей.
Менеджер комітетів Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Євген Кузьменко у коментарі Liga.net зазначив, що компанії комітету з питань імпорту та торгівлі алкогольними напоями ЄБА не підтримують запровадження будь-яких інструментів, спрямованих на облік кожної окремої пляшки алкогольного напою на всіх етапах руху товару.
"Оскільки компанії працюють з партіями товару, відслідковування в ланцюгу постачань кожної пляшки потребуватиме додаткових людських і фінансових ресурсів, враховуючи обсяги їх постачань. Більше того, вимагатиме переоснащення технічних потужностей", – пояснює Кузьменко.
Зараз, на його думку, законопроєкти №8286 і №8287 – не про боротьбу з нелегальним ринком, а радше про фінансове та операційне навантаження на легальних операторів ринку алкогольних напоїв.
Окрім того, пояснює Кузьменко, зараз найбільша частка нелегального ринку алкоголю в Україні припадає на контрафактну горілку, вироблену з необлікованого спирту. Тому будь-яка національна електронна система контролю за обігом підакцизних товарів повинна впроваджуватися для обліку спирту та горілки.
"І тільки після експлуатації такої системи щонайменше протягом 24 місяців можна передбачити її застосування для контролю за обігом інших видів алкогольних напоїв, попередньо проаналізувавши та виправивши всі виявлені недоліки", – вважає він.
Скільки коштуватиме Е-Акциз виробникам
За словами Данила Молчанова, кошти на створення та впровадження електронної системи простежуваності покриватимуться міжнародною технічною допомогою, що отримує Україна від західних партнерів. Завдяки донорським коштам також надається незалежна експертна підтримка реалізації проєкту. Втім на ринку є побоювання, що у міжнародних партнерів України є актуальніші фінансові цілі.
До того ж донорські кошти не покриватимуть витрати виробників на закупівлю обладнання, необхідного для маркування продукції і сканування кодів. В асоціації "Укртютюн" розповіли, що вартість відповідного переобладнання однієї лінії з виробництва цигарок становитиме від $300 тис. до $500 тис.
Але це ще пів біди, тому що обладнання для виробництва тютюнових виробів виробляється лише декількома компаніями в світі. Тому, з моменту замовлення до моменту одержання відповідного обладнання потрібно "відстояти чергу", що займатиме значний час.
Подібна ситуація і в алкогольних компаній. За попередніми розрахунками галузевих компаній-членів ЄБА, додаткові мінімальні витрати імпортерів алкогольних напоїв від впровадження попляшкового обліку складуть від 3 до 4 грн на кожну пляшку. З урахуванням річних обсягів додаткові витрати складатимуть близько 260 млн грн на рік.
"Витрати однієї компанії на доопрацювання лише двох програм із тих, що необхідні для переходу складу на роботу з пляшками, становитимуть орієнтовно $500-700 тис.", – пояснює Кузьменко з ЄБА.
У разі проведення сканування пляшки абсолютно на всіх етапах обліку (прихід, переоблік, списання, переміщення, повернення товару), операційні витрати прогнозовано зростуть щонайменше вдвічі.
Чи буде Е-Акциз ефективним
Впровадження електронної системи простежуваності дозволить, за словами Данила Молчанова, зменшити обсяги нелегального ринку підакцизних товарів мінімум на 15% та відповідно збільшити доходи до бюджету від сплати акцизного податку.
"Згідно зі звітом Європейської Комісії за 2020, за перший рік роботи в ЄС система простежуваності допомогла у виявленні та конфіскації понад 600 млн контрабандних сигарет. Україна, в свою чергу, щороку втрачає мільярди гривень від несплати акцизного податку. Минулого року ми недоотримали рекордні 30 млрд грн бюджетних надходжень. Переконаний, що впровадження Е-Акцизу дозволить відчутно змінити ситуацію на краще вже в перший рік повноцінної роботи", – вважає він.
Не всі учасники процесу створення Е-Акцизу поділяють його оптимізм. За словами Железняка, коли податкова бачить ухилення від сплати акцизного податку зараз, вона блокує такого виробника і забирає в нього ліцензію. Але умовна компанія "Жовті води" (відомий виробник контрафактних цигарок в Дніпропетровській області) просто продовжує працювати без ліцензії.
"Тому система Е-Акциз повинна йти в комплексі з роботою правоохоронців і податківців. Тільки в цьому випадку доля тіньового ринку буде знижуватися. Адже якщо умовні "Жовті води" виробляють цигарки без акцизних марок, яка різниця, які вони – електронні чи паперові? Нелегал є нелегал", – вважає Железняк.
В Укртютюні додають, що система апріорі "бачитиме" лише суб’єктів господарювання, які в ній зареєстровані. Тобто, це насамперед система контролю за легальним бізнесом. Ні підпільні фабрики, ні, приміром, ритейлери, що не зареєстровані як суб’єкти господарювання, у ній не відображатимуться.
Так само як і підприємства, що мають ліцензію на виробництво, але поряд з легальною продукцію виробляють необліковані цигарки без акцизних марок за схемою псевдо-DutyFree та псевдоекспорту, або контрафакт з підробленими акцизними марками.
"І це – результат корупції в правоохоронних і контролюючих органах. На жаль, жодна електронна система це не виправить", – вважають в асоціації "Укртютюн".
Такої самої думки і в ЄБА, де вважають, що розв'язання питання нелегального ринку алкогольних напоїв в Україні лежить поза межами впровадження механізмів попляшкового чи попартійного обліку, дизайну акцизної марки або ще одного захисного елемента.
