Двісті ящиків із тютюновими виробами без акцизних марок на суму понад 6 млн грн — велику партію нелегальних сигарет виявили у березні на українсько-румунському кордоні. Пачки прикордонники знайшли у цистерні для олії, яку, за документами, планували доставити у Велику Британію. І це — не перший такий випадок за останні роки. Прикордонники регулярно рапортують про затримку чергової партії контрабанди. Однак Україна і досі в переліку країн — топ-постачальників нелегальних сигарет до країн ЄС.
Чим це загрожує Україні та яким чином можна змінити ситуацію на краще?
Нелегальні поставки
У дослідженні консалтингової компанії KPMG за 2021 рік — одному із найбільших за останні роки та присвяченому нелегальному ринку тютюну в країнах ЄС, Великої Британії, Норвегії та Швейцарії, наша країна згадується 30 разів. Україна залишається топ-постачальником нелегальних сигарет до Чехії (ТМ Compliment), Угорщини (Lifa, Compliment, Marvel), Румунії (Compliment) та Польщі (Compliment). Нижча ціна на тютюнові вироби та зручне розташування, поруч із кордонами країн ЄС, робить поставки нелегальної продукції успішним бізнесом. Наприклад, в Україні, за даними KPMG, пачка сигарет коштує 1,58 євро, а у Польщі — вже 3,32 євро, в Чехії — 4,48 євро, а в Німеччині — 6,33 євро. Тож не дивно, що в попередні роки нелегальна продукція з України займала 10−12% від усього споживання нелегальних сигарет у країнах ЄС. І навряд чи ситуація суттєво змінилась.
Іноді за кордон постачається так звана «біла контрабанда» — продукція, легально вироблена для українського ринку, однак придбана зловмисниками через певні схеми для нелегальної поставки до країн ЄС, каже генеральна директорка асоціації Укртютюн Наталія Фесюн. Однак, додає експертка, такої продукції відносно небагато.
Левова частка контрабанди припадає на псевдо-DutyFree, псевдо-експорт і контрафактну продукцію, яку в Україні виробляють нелегально. Її вартість — надзвичайно низька. Пачку сигарет можна легко придбати за 30−40 гривень, хоча тільки податків за неї мали сплатити понад 56 гривень. «Тому контрабанда безакцизної продукції приносить надприбутки, навіть з урахуванням витрат на хабарі, вилучення правоохоронцями та конфіскацію частини продукції разом із транспортними засобами, сплату штрафів тощо», — зазначає Фесюн. Та додає, що близько 50% нелегальних ринків Румунії та Угорщини займає один з відомих українських брендів, що також є дуже поширеним на внутрішньому ринку України.
Екс-директор Бюро економічної безпеки Вадим Мельник розповідав, що більшість контрафактних тютюнових виробів вивозяться за кордон — попит на європейському ринку наразі вищий, власне, як і вартість готової продукції. Для виробництва цих сигарет до України під виглядом неферментованого тютюну часто ввозять ферментований. Його використовують у підпільних цехах — нарізають, пакують, клеять підробні акцизні марки та вивозять контрабандою до країн ЄС.
Чому підняття акцизу не допомагає
Вихід шукають вже не один рік. Україна зобов’язалась наблизити акцизні ставки на сигарети до мінімального рівня на території ЄС, а це 90 євро на тисячу штук, до кінця 2024 року. І це, на думку керівництва органів ЄС, мало знизити рівень контрабанди з України до країн Європейського Союзу. «Але, чим вище ставки, тим більші конкурентні переваги отримуватимуть „сірі“ та „чорні“ виробники і тим більшими будуть їхні прибутки», — каже Фесюн.
У деяких країнах ЄС план про мінімальне податкове зобов’язання впроваджувався 10−12 років, тобто значно повільніше, ніж в Україні, і це відбувалось у стабільних економічних умовах. В Україні вже більше року йде повномасштабна війна, що, природно, призводить до падіння рівня життя населення. І це стимулює збільшення об'ємів виробництва та обігу нелегальної продукції, яка за умови неефективної боротьби з боку держави, опиняється зокрема на території країн-членів ЄС, додають в Укртютюні.
Дієвих запобіжників немає. В Україні відсутня кримінальна відповідальність за контрабанду підакцизних товарів. Якщо нелегальну партію продукції й затримають, то перевізник понесе лише адміністративну відповідальність — заплатить штраф у розмірі 100% вартості товару, втратить партію та транспортний засіб, на якому він перевозився. «Відверто кажучи, для серйозних контрабандистів це копійки. Такий собі невеличкий непрямий податок, що закладається в кінцеву вартість товару — по суті, його сплатить споживач контрабандної продукції, — каже Фесюн. — Крім того, відсутність кримінальної відповідальності унеможливлює проведення повноцінного слідства, слідчих (розшукових) дій тощо».
Що втрачає Україна
Через контрабанду держава втрачає кошти, яких і так не вистачає у бюджеті. Мельник каже, що загальний обсяг імпортованої сировини для виробництва тютюнових виробів у 2022 році орієнтовно становив понад 24 200 тонн вартістю понад 5,8 млрд грн, з яких 55% ввезли виробники світових брендів сигарет. Вони сплатили 93% акцизного податку від загальної кількості. Інші компанії ввезли 45% тютюнової сировини, а частка сплаченого ними акцизного податку становить лише 7% від загальної кількості. «Отже, орієнтовні збитки бюджету від порушень у сфері виробництва та обігу тютюнових виробів за минулий рік перевищують 26 млрд грн», — каже екс-директор БЕБ.
Але це не все. Через проблему нелегального ринку сигарет страждає імідж України на міжнародній арені, бо виглядає так, що влада не може навести елементарний порядок, каже Фесюн. Про це часто говорять європейські чиновники. Наприклад, ще у далекому 2019 році депутат Європарламенту Томіслав Сокол у своєму зверненні до Європарламенту зазначив, що країни-члени ЄС щороку втрачають 10 мільярдів євро податкових надходжень через незаконну торгівлю тютюновими виробами.
Та назвав Україну країною-лідеркою за кількістю незаконних тютюнових виробів у країнах союзу — тільки у 2018 році з нашої країни було поставлено понад 4 мільярди сигарет. Сокол у своєму зверненні запитав, чи відомо щось про терміни запровадження кримінальної відповідальності за контрабанду в Україні? У відповіді представники Єврокомісії зазначили, що це питання піднімали ще під час засідання Ради асоціації Україна-ЄС, яке відбулося у січні 2020 року у Брюсселі.
«Тому цілком можливо, що наші євроінтеграційні перспективи напряму залежать від впровадження реально діючих цивілізованих правил гри на ринку»
І це може стати на заваді євроінтеграційним прагненням України. Якщо проблему не вирішити, то приєднання до ЄС відкриє перед нелегальними виробниками величезний ринок збуту. «Звичайно, це шкодить глобальній безпеці та криміналізує суспільство. Україна як джерело походження нелегальних сигарет або транзитний хаб на їхньому шляху до інших європейських країн (яким вона була до повномасштабного вторгнення рф) становить серйозну небезпеку для ЄС. — каже Фесюн. — Тому цілком можливо, що наші євроінтеграційні перспективи напряму залежать від впровадження реально діючих цивілізованих правил гри на ринку».
Що можна зробити?
В Укртютюні кажуть, що необхідно закрити нелегальні фабрики, припинити схеми виробництва псевдо-DutyFree та контрафактної продукції виробниками, які позиціонують себе як легальні. Проблема нелегальної торгівлі є майже в усіх країнах Європи, але лише в Україні є повноцінні підпільні фабрики та умовно легальні виробники, які орієнтуються на випуск саме нелегальної продукції. Для ЄС це нечувано. Нелегальна продукція у них виробляється на маленьких, часто напівкустарних, «гаражних» підприємствах. Але завдяки пильній роботі правоохоронців, і вони існують, як правило, недовго.
Поліпшити ситуацію допоможе президентський законопроект № 5420 про криміналізацію товарної контрабанди, який був прийнятим у першому читанні та очікує на повторне погодження парламентом. Він передбачає, серед іншого, запровадження кримінальної відповідальності за контрабанду підакцизних товарів.
Ринок очікує на нову Стратегію протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів. Одна з найбільших помилок нашої держави полягає в тому, що нелегальну торгівлю тютюном не намагаються розглядати системно, як комплексну проблему, якою вона і є насправді. Натомість, держава реактивно бореться з окремими її проявами та наслідками. Однак такий підхід є неефективним. Замість закритих підпільних фабрик з часом з’являться нові, припинені схеми ухилення від сплати податків замінюються іншими. Потрібно створювати умови для неможливості ведення відповідної діяльності. «Щоб незаконні схеми, якими б вони не були, припинялися швидко та не встигали збагачувати своїх бенефіціарів. Якщо ж держава і далі викорінюватиме їх роками, то це буде нескінченний процес», — додає Фесюн.
Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман додає, що потрібно й поліпшити роботу українських контролюючих органів. Перезавантаження роботи Бюро економічної безпеки, краща його взаємодія з податковою та митною службами теж може дати непоганий результат.
