У жовтні минулого року, коли над Києвом вже літали російські ракети, депутат від партії Голос Ярослав Железняк відправився з інспекцією на станцію метро Дарниця. Тут, неподалік виходу, працював кіоск, що торгував нелегальною тютюновою продукцією. «Продавчиня говорила, що нічого не знає - усі питання до керівництва», — згадує Железняк. Щоб закрити цей кіоск знадобився місяць, неодноразові звернення до Нацполіції, засідання парламентського комітету та обговорення цього питання під час профільного круглого столу в Американській торговій палаті. Однак, каже Железняк, ніхто навіть не спробував з’ясувати, звідки взялась тіньова продукція.
Результати «боротьби» з нелегальним ринком добре демонструють цифри. За даними Kantar, у листопаді 2022 року частка нелегальної продукції на українському тютюновому ринку склала 17,8%, що за попередній рік принесло державі втрат податкових надходжень на 20 млрд грн. Левова частка, а це 63% від загальної їх кількості, продається через кіоски та магазини поряд із легальною продукцією. І ситуація може погіршитись найближчим часом. Акцизи зростають, а рівень життя населення — падає, що може спричинити попит на більш дешеві, нелегально вироблені тютюнові вироби.
Звідки береться нелегальна продукція, чому держава програє цю битву та як можна змінити ситуацію?
Новий гравець на ринку
У 2016 році ніхто й не згадував про нелегальний ринок тютюну. За даними Kantar, його частка була на рівні статистичної похибки та складала 1,1% ринку. В 2020 році вона зросла до 6,9%, а от у воєнний 2022-й досягала рекордних 21,9%. «Умовно наразі можна вважати тіньовий сектор окремим потужним гравцем, частка якого складає плюс-мінус 20% від загального обсягу ринку. Лише за 2022 рік це близько 7,85 млрд штук сигарет, що „коштувало“ державному бюджету понад 19 млрд грн недоотриманих податкових надходжень», — каже генеральний директор профільного об'єднання Укртютюн Наталя Фесюн. Якщо шість років тому втрати бюджету в один-два мільярда гривень на рік були малопомітними, то зараз вони — суттєві.
На ці кошти, раніше зазначав голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, можна було б придбати 560 БТР або 279 танків чи 136 беспілотників Bayraktar. «Водночас, досі спілкування з правоохоронними органами нагадує або чемпіонат з перекидання гарячої картоплі від одного органу до іншого, або художний конкурс з написання твору на тему „чому ні?“ — написав Гетманцев в своєму телеграмі. — Тому жодних перешкод для припинення злочинів та повернення в бюджет коштів мародерами немає. Потрібна нормальна робота правоохоронців».
Фесюн додає, що нелегальний ринок зростає саме під час повномасштабної війни, коли кожна гривня є важливою, насамперед, для оборони, відновлення пошкодженої критичної інфраструктури та соціальної сфери. «І це далеко не повна потужність тіньового сектору», — зазначає вона.
Одна з причин — різке зростання податків. В рамках Угоди про асоціацію з ЄС Україна взяла на себе зобов’язання підвищити акциз до мінімального європейського рівня (90 євро за 1000 сигарет) до 2025 року. Щороку вони зростають на 20%, що перевищувало рівень інфляції в Україні у попередні роки. Наприклад, зараз податки складають 53 грн в кожній пачці сигарет, тому легальна продукція в магазинах не може коштувати дешевше суми податків.
Тютюнова галузь — одна з найбільш зарегульованих, каже Фесюн. Та додає, що легальні виробники дотримуються вимог законодавства у сферах оподаткування, конкуренції, захисту прав споживачів, численних регуляторних обмежень та заборон, яких з часом стає все більше. «Натомість, тіньовий сектор не зважає на жодні норми та не дотримується жодних обмежень. Це надає йому величезну конкурентну перевагу, особливо зараз, коли зумовлена війною економічна криза болюче вдарила по купівельній спроможності громадян», — каже вона.
Як нелегальна продукція потрапляє до споживачів
Аналітики Kantar фіксують, що зростає частка товарів з підробленою акцизною маркою (6,6%). А також продукції, призначеної для експорту чи продажу в зоні безмитної торгівлі (з надписом Duty Free), яка нелегально продається в Україні (11,7%). При цьому лише 1,4% складає контрабанда.
Найчастіше тіньову продукцію можна знайти в Харківській (17% від загального продажу), Дніпропетровській (14%), Одеській (13%), Хмельницькій (9%), Запорізькій (8%) та Чернівецькій (7%) областях. І не тільки на базарах чи розкладках, а у звичайних кіосках. «За останніми даними 63% нелегальної продукції продається в кіосках і магазинах поряд з легальною продукцією», — зазначають аналітики Kantar.
Хто її виробляє? На більшій частині пачок, а саме на 64% продукції, маркованої позначкою Duty Free або призначеної для експорту, яка нелегально продається в Україні, вказано, що виробником є Винниківська тютюнова фабрика, зазначають в Kantar. Більше половини із них — це сигарети Сompliment з маркуванням Duty Free. Окрім цього, можна знайти продукцію й інших призначених для експорту ТМ Marshall, Marvel, Regina та D&B. Однак вони продаються не за кордоном, а в Україні.
Все не так погано, переконують представники правоохоронних органів. Вони посилаються на те, що у листопаді частка тіньової продукції становила 17,8%, а у серпні вона була більшою та складала 21,9%. У пресслужбі Офісу Генерального прокурора розповідають, що провели зустріч із представниками бізнесу, під час якої «домовилися про посилення співпраці та регулярний обмін інформацією для напрацювання ефективних моделей протидії нелегальному ринку». В Бюро економічної безпеки додають, що вилучили понад 4,4 млн пачок сигарет, 87,8 тис. штук електронних сигарет, арештовано 3 лінії по виробництву сигарет та вилучено ще 3 лінії, а також $63 тис. готівкою. «Тютюнові вироби вилучалися в Києві та Київській області, у Запорізькій, Закарпатській, Кіровоградській, Миколаївській, Львівській, Одеській, Черкаській областях», — зазначили у пресслужбі відомства.
Ситуація покращилась через закриття у минулому році цілої низки нелегальних підприємств. У тому числі, у м. Дніпро, в Одеській області, на Волині тощо. Наприклад, минулого року правоохоронці закрили тютюнову фабрику United Tobacco (ТОВ Юнайтед Табако, Жовті Води Дніпропетровської обл.), яку підозрювали у нелегальному виробництві тютюнових виробів. Частку цього виробника на ринку тіньової продукції експерти оцінювали у 10%.
«Зниження обсягу тіньового ринку всього на 4 п.п. пов’язане, на наш погляд, із тим, що принаймні найбільші із діючих нелегальних підприємств частково перерозподілили між собою частку конкурентів, діяльність яких було припинено, і збільшили обсяги виробництва», — каже Фесюн з Укртютюну. Якщо з цим нічого не робити, наголошує експертка, то невдовзі частка нелегального ринку повернеться до серпневих показників та матиме тенденцію до подальшого зростання. Тому дуже важливо не зупинятися на досягнутому.
Як вирішують проблему
Боротьба з нелегальним ринком тютюну — не нова проблема. У 2017 році була схвалена Стратегія протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів, що діяла до 2021 року. В ній було прописано, що необхідно розробити План заходів, однак їхні строки не були встановлені і проєкт документу потонув у бюрократичних процедурах. «У результаті План заходів був затверджений лише наприкінці січня 2020 року, коли до завершення періоду виконання Стратегії залишилося менше року. Зрозуміло, що за цей час державним органам мало що вдалося реалізувати», — зазначає Фесюн. Вона додає, що хорошим варіантом буде затвердити стратегію на наступні 5 років, але цього разу виписати її більш вдало з формальної точки зору. Щоб вона не стала жертвою бюрократії, як її попередниця. Бо нелегальна торгівля тютюновими виробами, каже експертка, є комплексною проблемою. І щоб її вирішити потрібен системний підхід та комплекс різноманітних заходів у політичній, нормативно-правовій, оперативній, комунікаційній площинах тощо. Застосування реактивного підходу, вжиття поодиноких заходів окремими правоохоронними органами у режимі «гасіння пожежі» — неефективно.
В Офісі Генерального прокурора зазначають, що створили міжвідомчу робочу групу, яка опікуватиметься вирішенням проблеми незаконного виготовлення та збуту підакцизних товарів, а також організацією досудового розслідування таких випадків та притягнення до відповідальності винних осіб. До її складу увійшли представники Офісу Генерального прокурора, а також майже усіх відомств — від Національної поліції та Служби безпеки до Державної податкової та Державної митної служб. Перше засідання під головуванням заступника Генерального прокурора Дмитра Вербицького заплановано у найближчий час. Результати її роботи оцінити неможливо. «Досвід попередніх років продемонстрував, що для ефективної протидії нелегальному ринку тютюнових виробів критично бракує злагодженості у роботі правоохоронних органів. — зазначає Фесюн. — Якщо цій робочій групі вдасться забезпечити ефективну координацію між правоохоронцями, то через деякий час ми можемо сподіватись на позитивні результати її роботи, які відображатимуться у зниженні частки тіньового ринку тютюну».
В Бюро економічної безпеки пропонують свої варіанти вирішення проблеми:
— спростити процедуру блокування інтернет-ресурсів, через які здійснюється незаконна торгівля контрафактом;
— внести зміни до закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового…, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального та у визначення «незаконне виробництво» додати «використання підробленої марки, невідповідність ДСТУ»;
— ввести обмеження на реалізацію підакцизних товарів одному покупцю DUTY FREE в об'ємі, який дозволено ввозити країною прибуття;
— ввести обов’язкову щоквартальну інвентаризацію складів та магазинів безмитної торгівлі, отриману інформацію щомісячно надавати до ДПС та ДМС для контролю.
Ризики, що рівень нелегальної продукції зростатиме, високий, визнає Фесюн із Укртютюну. «Населення суттєво збідніло внаслідок війни. Багато хто втратив роботу, статки, житло. Часто люди не мають можливості купувати задорогі сигарети, понад 70% вартості яких складають податки», — зазначає вона. Тому вони свідомо обирають дешевшу нелегальну продукцію. А попит, у свою чергу, породжує пропозицію.
Пріоритетом правоохоронців має бути закриття так званої «схеми DutyFree». Це стара та добре відома схема, але, як бачимо, дуже дієва. Її припинення суттєво вдарило б по нелегальному ринку. Звичайно, тіньові ділки шукатимуть нові дієві схеми, але це вимагатиме часу та ресурсів.
Крім того, необхідно ухвалити Стратегію протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на наступні 5 років. «Це рішення не варто відкладати на „після війни“, воно потрібне „на позавчора“. Зволікання може дорого коштувати як державі, так і легальному бізнесу», — каже вона.
